Синдром сухого ока – захворювання поверхні ока, яке супроводжується втратою стійкості сльозової плівки, запаленням та пошкодженням очної поверхні. За різними оцінками, від 10% до 40% населення страждають на синдром сухого ока.
Останнім часом синдром сухого ока став часто зустрічатися у дітей. Це обумовлено частим та надмірним використанням цифрової техніки (комп’ютер, смартфон та інші) при проведенні дистанційного навчання, контактними лінзами, проведенням рефракційних лазерних втручань, сухістю повітря в приміщенні за умови штучної вентиляції, зменшення часу прогулянок на свіжому повітрі.
Сльоза виконує захисну функцію поверхні ока, кон’юнктиви та рогівки від впливу зовнішніх факторів та інфекцій, запобігає пошкодженню оболонок ока. Якщо сльозової рідини недостатньо, або один із шарів сльозової плівки неповноцінний, виникає синдром сухого ока.
Які скарги у пацієнта?
Основними скаргами при «сухому оці», які турбують більшість пацієнтів є: періодичне почервоніння або подразнення очей, відчуття стороннього тіла («пісок в очах»), періодичне зниження гостроти зору та «туман в очах», відчуття втоми та дискомфорту в очах, періодична світлобоязнь (яскраве світло викликає неприємні відчуття), погіршення працездатності до кінця робочого дня, погана переносимось вітру, диму, кондиціонованого повітря тощо, які можуть супроводжуватись періодичною сльозотечою.
Які причини виникнення захворювання?
Причини виникнення синдрому сухого ока різноманітні. Актуальність захворювання зумовлена широким впровадженням в наше життя комп’ютерних технологій, різноманітних гаджетів, підвищенням складності візуальних завдань, недотриманням вимог до режиму зорового навантаження та відпочинку. Все це призводить до довготривалої концентрації зору, зниження кількості мигальних рухів повік, несвоєчасному оновленню слізної плівки та розвитку «сухого ока». Зменшення кількості кліпань призводить до нерівномірності розподілу сльози по оку, зміни структури сльози.
Інші причини виникнення захворювання: відсутність або неправильна оптична корекція, контактна корекція, різноманітні операції на очах, супутні системні захворювання, систематичне застосування лікарських препаратів (деяких гормональних препаратів, анестетиків, анальгетиків та ін.) та косметичних засобів, незбалансоване харчування, паління, сухе кондиціоноване повітря в офісних приміщеннях, вікові зміни організму, у жінок це також період лактації, менопаузи або клімаксу та інші.
Що робити?
Первинну діагностику синдрому сухого ока здійснює виключно лікар-офтальмолог із використанням спеціальних діагностичних тестів. Своєчасне звернення до лікаря та обстеження дозволяє виявити причину та призначити лікування для запобігання ускладнень.
Лікування?
Лікування синдрому сухого ока зазвичай тривале, та має комплексний підхід, якій враховує всі можливі причини розвитку захворювання:
- за можливості обмежити вплив зовнішніх факторів, які сприяють захворюванню;
- переглянути режим зорового навантаження;
- перевірити необхідність або силу оптичної корекції для роботи на близької відстані;
- переглянути харчування пацієнта;
- довготривале застосування зволожуючих безконсервантних препаратів;
- гігієна повік та, за необхідністю, лікування хронічних захворювань повік та кон’юнктиви;
- лікування системних хронічних захворювань організму.
