Дистрофії сітківки – це група захворювань, що характеризуються порушенням структури шарів сітківки. Розвиток хвороби призводить до ушкодження клітин-фоторецепторів, основною функцією яких є сприйняття зображення. Внаслідок таких змін розвивається поступова та незворотна втрата зору.
Причини розвитку дистрофії сітківки
Часто визначити одну єдину причину виникнення та розвитку захворювання важко. Але існує ряд факторів, що підвищують ризик розвитку дистрофії сітківки та впливають на важкість її перебігу:
- Вік – основний період, в якому відмічається підвищення виявлення дистрофій сітківки, це вік після 40 років. Існує навіть окремий вид дистрофії, що притаманний пацієнтам старшої вікової групи – “вікова макулодистрофія”.
- Спадковість – якщо в родині була діагностована дистрофія сітківки, то ризики виникнення захворювання у нащадків підвищується в декілька разів, поява симптомів захворювання в таких випадках можлива як в дитинстві, так і у більш зрілому віці, залежно від типу дистрофії;
- Стать – жінки більш схильні до дегенеративних змін в сітківці очей.
- Патології серця і судин – ііснує підвищений ризик розвитку дегенеративних змін на сітківці у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями.
- Майте на увазі! Якщо ви страждаєте на перепади артеріального тиску, підвищення рівня цукру крові, маєте встановлений діагноз атеросклерозу судин чи інші порушення кровообігу, а також цукровий діабет – ризик ураження очей при даних захворюваннях підвищується.
- Надлишок ультрафіолету також може стати причиною розвитку дистрофії. Тривалий вплив сонця на незахищені очі несе таку ж небезпеку, як тривалий вплив лазера або іонізованого випромінювання.
- До провокуючих факторів можна віднести шкідливі звички, авітаміноз та зловживання шкідливою їжею. Саме вони можуть мати додатковий вплив на структуру судин сітківки та спровокувати захворювання.
Основні симптоми дистрофії
Клінічні прояви дистрофії різняться залежно від виду дистрофії (спадкові та набуті) та локалізації ділянок ураження сітківки ока (центральні та периферичні). Спадкові абіотрофії (пігментні або безпігментні) на початкових стадіях практично не помітні для пацієнта. Набуті дистрофії сітківки, залежно від причини, можуть мати більш виражені клінічні прояви навіть на ранніх стадіях. Саме тому дуже важливо регулярно проходити огляд у офтальмолога.
Один з перших симптомів захворювання – це втрата сприйняття яскравості контурів та кольорів. По мірі розвитку, контури об’єктів починають втрачати чіткість, ніби розмиваються. Згодом, при читанні газети або журналу, не вдається розібрати всі букви. Саме так і відбувається поступова втрата зору. З часом людина втрачає можливість розрізняти обличчя і бачити предмети навколишнього оточення.
Отже, до основних симптомів дистрофії відносять:
- зниження гостроти зору;
- дефекти або звуження поля зору (концентричне звуження частіше зустрічається при спадкових дистрофіях);
- поява перед очима темних плям та зміна контурів предметів;
- втрата чіткості контурів предметів;
- погіршення яскравості та кольоровідчуття зображення;
- втрата здатності орієнтуватися в погано освітлених приміщеннях або в сутінках.
Методи діагностики дистрофії сітківки
Встановити діагноз дистрофії сітківки може лише лікар на офтальмологічному огляді. Основні методи діагностики дистрофії ока:
- Візометрія – суб’єктивне визначення гостроти зору;
- Огляд очного дна з широкою зіницею за допомогою спеціальних лінз;
- Периметрія – аналіз полів зору, пошук “сліпих” плям;
- Оптична когерентна томографія – сучасний метод безконтактної діагностики, який дозволяє виявити патологію сітківки на початкових доклінічних стадіях за рахунок детальної візуалізації шарів сітківки.
У лікуванні різного виду дистрофічних захворювань сітківки важливо виявити патологію якомога раніше – так лікування буде більш ефективним, а лікарю легше буде спрогнозувати результат і контролювати процес лікування. Метод лікування (медикаментозне, лазерне) визначає лікар залежно від причини захворювання.
Запрошуємо вас на діагностику дистрофії сітківки до провідних офтальмологів нашої клініки. Пам’ятайте, що вчасна діагностика дозволить виявити захворювання на ранніх етапах та підібрати оптимальний варіант лікування, що, в свою чергу, збереже зір пацієнта.
